аероцистит

АЕРОЦИСТИ́Т, у, ч., вет.

Запалення слизової оболонки повітроносного мішка у коней і деяких птахів (перев. каченят) та плавального міхура у риб.

Аероцистит супроводжується підвищенням температури тіла, слизовим або гнійним витіканням із носових отворів (з наук. літ.);

Як масова хвороба риби аероцистит став відомий у 1962 р. і зареєстрований у деяких країнах Західної та Східної Європи (з наук. літ.);

Аероцистит у коней виникає як вторинна хвороба при фарингіті, ларингіті, а також риніті (з навч. літ.);

Аероцистит каченят – наслідок переохолодження (із журн.);

Аероцистит завдає значної економічної шкоди ставковому рибному господарству (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аероцистит — аероцисти́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови