1. Словник української мови у 20 томах

ажитація

АЖИТА́ЦІЯ, ї, ж., заст.

Збуджений стан; схвильованість.

Йон був в ажитації та щось з гарячковістю шептав свойому [своєму] сусідові (М. Коцюбинський);

В ажитації він замахав руками й порозкидав папери (Ю. Смолич);

При ажитації спостерігається рухове або мовне занепокоєння, а також вегетативні порушення (блідість, прискорене дихання, серцебиття тощо) (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ажитація — ажита́ція іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ажитація — -ї, ж. 1》 Хворобливий стан, який проявляється руховим збудженням з афектом тривоги і страху. 2》 заст. Збуджений стан; схвильованість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ажитація — ажита́ція (франц. agitation, від лат. agitatio – приведення в рух) збуджений стан, хвилювання. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ажитація — Ажита́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ажитація — АЖИТА́ЦІЯ, ї, ж., заст. Збуджений стан; схвильованість. Йон був в ажитації та щось з гарячковістю шептав свойому сусідові (Коцюб., І, 1955, 277); В ажитації він замахав руками й порозкидав папери (Смолич, І, 1958, 383). Словник української мови в 11 томах
  6. ажитація — рос. ажитация (фр. agitation, від латин. agitatio — приведення в рух) — велике збудження, нервово-збуджений стан, сильне хвилювання. Eкономічна енциклопедія