азан
АЗА́Н, у, ч.
Заклик до обов'язкової молитви в мусульман, який сповіщає з мінарету муедзин мечеті.
Азан сповіщається перед кожною з п'яти щоденних молитов і один раз перед п'ятничною молитвою (з наук.-попул. літ.);
Азан був установлений пророком Мухамедом у перший рік його перебування в Медині (622–623) і складався спочатку з короткої фрази: Ас-салат джамиатан ("Молитва разом") (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- азан — -у, ч. Заклик до молитви у мусульман, що його муедзин проголошує з мінарету. Великий тлумачний словник сучасної мови