азбест
АЗБЕ́СТ, у, ч.
Вогнестійкий і кислототривкий мінерал волокнистої будови білого, жовтого, зеленуватого або сірого кольору.
Азбест відзначається здатністю розділятися на тоненькі гнучкі волокнисті кристали, не горить і має високі теплоізоляційні властивості (з наук. літ.);
З азбесту виготовляють спеціальні теплозахисні костюми і брезенти, фільтри, азбестовий картон та інші теплоізоляційні матеріали (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- азбест — азбе́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- азбест — Асбест — asbestos — Asbest – тонковолокнисті мінерали класу силікатів. Вогнестійкі, кислото- та луготривкі. Здатні розщеплюватися на тонкі міцні волокна. Гірничий енциклопедичний словник
- азбест — -у, ч. Вогнестійкий і кислототривкий мінерал волокнистої будови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- азбест — азбе́ст (грец. άσβεστος, букв. – невгасимий) тонковолокнисті мінерали класу силікатів. Вогнестійкі, кислото- та луготривкі. Використовують для виробництва вогнетривких тканин, у будівництві. Словник іншомовних слів Мельничука
- азбест — Волокнисті мінерали з групи серпентинів або амфіболів; використовують для виробництва вогнетривких, ізоляційних і кислототривких матеріалів. Універсальний словник-енциклопедія
- азбест — Азбе́ст, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- азбест — АЗБЕ́СТ, у, ч. Вогнестійкий і кислототривкий мінерал волокнистої будови. Азбест широко застосовується в промисловості як прекрасний теплоізоляційний матеріал (Цікава хімія, 1954, 112). Словник української мови в 11 томах