азотування
АЗОТУВА́ННЯ, я, с.
Один зі способів хіміко-термічної обробки, що полягає в насиченні азотом поверхневого шару металевих виробів.
Азотування широко застосовують у промисловості, в тому числі для деталей, що працюють при температурі до 500–600 °С (гільз циліндрів, колінчастих валів, деталей паливної апаратури та ін.) (з наук.-техн. літ.);
Азотуванню піддають сталь, титан, деякі сплави (з навч. літ.);
Азотування підвищує поверхневу твердість, зносостійкість, витривалість і корозійну стійкість сталевих виробів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- азотування — азотува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- азотування — -я, с. Дія за знач. азотувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- азотування — АЗОТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. азотува́ти. Процес хіміко-термічного насичення стальних виробів азотом називається азотуванням (Слюс. справа, 1957, 52); Азотування грунту. Словник української мови в 11 томах