азіати

АЗІА́ТИ, ів, мн. (одн. азіа́т, а, ч.; азіа́тка, и, ж.).

1. Жителі або уродженці Азії.

Тільки в устах чужинця, та ще такого далекого, дикого азіата, рідна пісня набуває враз якогось виїмкового значення і смислу (І. Багряний);

– Ось подивіться, – показав на Джмелика, – варяг з обличчя, азіат по крові (Григорій Тютюнник);

Азіати-мусульмани у вживанні алкоголю досить стримані, а то й зовсім не п'ють (із журн.).

2. заст. Груба, некультурна людина.

Він зупинився й, взявши мене за лацкан, сказав: – Дорогий добродію!.. Наш селянин – азіат. Ось у чому гвоздь [цвях]... Культури, Європи йому треба? Школи! І перш усього зрозумілої, української школи (В. Винниченко).