азіатський

АЗІА́ТСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до азіа́ти і Азія.

Навіть безводні, безрадісні азіатські степи, де страждав, мучився, але не каявся рядовий Оренбурзького полку Тарас Шевченко, живили його як поета.., а ще більше – як художника (М. Рильський);

Другого дня поклонялися падишахові старі візири, паші, мудреці, третього – санджакбеги, еміри азіатських племен, іноземні посли (П. Загребельний);

Гуни являли собою великий союз азіатських кочових племен, на чолі якого стояли кочівники монгольського походження (з наук. літ.).

2. перен., заст. Невпорядкований, дикий, глухий.

Лист ваш отримала .. через тиждень після його послання, як видно по штемпелях, – се ще для тутешніх азіатських шляхів не так-то багато часу (Леся Українка);

– Каприз лукавої долі: закинув мене в ці азіатські хащі (Іван Ле);

// Відсталий.

Як зримі символи.., як живі знаки, що свідчать про міць духу і слави, про незаперечність грядущої перемоги нових сил над старим азіатським світом, .. з гармонічним рокотом з'являються в небі важкі літаки (О. Довженко).

3. заст. Грубий, жорстокий (про вчинки людини).

Вони [угорці] й раніше були вже до смерті залякані пропагандою про азіатські “звірства руських”, а тепер, побачивши вусатого чорного Хому з фінкою при боці й автоматом на грудях, вирішили, що звірства оце якраз і почнуться (О. Гончар).