1. Словник української мови у 20 томах

айлант

АЙЛА́НТ, а, ч.

Швидкоросле дерево родини симарубових із непарноперистим листям і дрібними квітками, зібраними у волоть.

У Європі айлант з'явився у 1751 р., у Росії – в 1809 р., у Криму це дерево з 1814 р. (з наук.-попул. літ.);

Айлант – високе дерево (до 30 метрів), з розлогою кроною і світло-сірою корою (із журн.);

Деревину айланта використовують у будівництві, для виготовлення різних виробів, паперу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. айлант — айла́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. айлант — -а, ч. Швидкоросле дерево з непарнопірчастим листям і дрібними квітками, зібраними у волоть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. айлант — айла́нт (малайське) рід деревних рослин родини симарубових. Поширені переважно в Китаї, Індії, Австралії. Відзначаються міцною деревиною. Листям годують гусінь шовкопряда. В СРСР культивують як декоративне дерево. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. айлант — АЙЛА́НТ, а, ч. (Ailanthys). Швидкоросле дерево з непарнопірчастим листям і дрібними квітками, зібраними у волоть. Айлант, або китайський ясен, — дерево другої або третьої величини. Росте в степу і лісостепу УРСР (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 80). Словник української мови в 11 томах