айсберг
А́ЙСБЕРГ, а, ч.
Льодова гора, велика брила льоду, що відкололася від прибережного льодовика і плаває чи сидить на мілині в океані, морі або прильодовиковому озері.
– А ще ж величезні айсберги Антарктиди – уявляєш, які то запаси прісної води! (О. Гончар);
Айсберги утворюються внаслідок обламування кінців льодовиків (глетчерів), що спускаються у воду (з наук. літ.);
Від 83 до 90 % обсягу айсберга знаходиться під водою; над поверхнею води айсберг піднімається в середньому на 70 м (Арктика) і на 100 м (Антарктика) (з наук.-попул. літ.);
Тривалість існування айсбергів в Арктиці – до 4 років, в Антарктиці – до 10 років і більше (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- айсберг — а́йсберг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- айсберг — Горокрига Словник чужослів Павло Штепа
- айсберг — [айсбеирг] -га, м. (на) -рз'і /-гу, мн. -гие, -г'іў Орфоепічний словник української мови
- айсберг — -а, ч. Пливуча льодова гора, що відкололася від материкового льодовика або льодового бар'єра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- айсберг — а́йсберг (англ. iceberg, букв. – льодова гора) велика плаваюча брила льоду, що відкололася від льодовика і сповзла в океан, море або озеро. Словник іншомовних слів Мельничука
- айсберг — вел. крижина, вiдiрвана вiд материкового льоду чи стiкаючого у море льодовика, вiльно плаває морем або океаном; зiткнення з а. було причиною затоплення 1912 пасажирського судна Титанiк. Універсальний словник-енциклопедія
- айсберг — А́ЙСБЕРГ, а, ч. Пливуча льодова гора, що відкололася від материкового льодовика або льодового бар’єра. Льодові гори, або айсберги, ..являють собою уламки криги льодовиків, що спускаються з прибережних гір у море (Курс заг. геол., 1947, 134). Словник української мови в 11 томах