академіст

АКАДЕМІ́СТ, а, ч., заст.

1. Студент академії (військової, медичної, художньої і т. ін.).

[Швець:] А вгадайте, хто найрозумніший у Києві: чи семінарист, чи академіст (І. Нечуй-Левицький);

Раніше, за старих часів, на його місці стояв би благочинний, академіст, що осягнув у духовній академії вищі богословські науки й міг би дати гідну відповідь на всі диявольські питання, перед якими почував себе безсилим отець Йосип (Б. Антоненко-Давидович);

Одягнений [чоловік] з претензією, але й недбало трохи, як одягаються художники-академісти (Василь Шевчук).

2. Прихильник, послідовник академізму.

Він був ученим-академістом, його лекції вражали надзвичайною ерудицією і викликали захоплення (з наук. літ.);

У скандинавській літературі до строгих класиків-академістів належить поетеса А. Ленгрен, а також талановитий поет Ф. Францен (з навч. літ.);

Відвідав Італію, де вивчав твори Рафаеля, болонських живописців-академістів, античну скульптуру (із журн.).