акант

АКА́НТ, АКА́НФ, у, ч.

1. Південна трав'яниста, рідше кущова рослина родини акантових із великими, зібраними у вигляді розеток, зубчастими листками.

Не вабся, хлопчику! Той мудрий, хто втіка, Хто знає, що несе трутизна Афродіти, Хто любить чесний дім, акантом оповитий, Де смертна смертного і друга друг чека (М. Рильський);

Близько 40 видів аканту ростуть у теплому поясі Азії, Африки та в Середземномор'ї (з наук. літ.);

Акант (аканф) – рослина, лист якої став зразком для ліпного архітектурного орнаменту (з наук. літ.).

2. архт. Скульптурна прикраса капітелей, карнизів, ваз і т. ін., що має форму листків цієї рослини.

Архітектурна колекція Херсона налічує близько 900 екземплярів: невеликі капітелі, прикрашені зубчастим акантом, головами тварин, птахів, рослинним орнаментом, а також кубові капітелі з хрестами та ін. (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акант — ака́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. акант — (росл,) ведмежа лаба, (архіт.) прикраса Словник чужослів Павло Штепа
  3. акант — (грец. akantha — колючка, терен), -а, ч., 1. бот. Трав'яниста рослина родини акантових, поширена в районі Середземномор'я. 2. архт. Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. акант — аканф, -а, ч. 1》 Південна трав'яниста, рідше кущова рослина з великими зубчастими листками; вирощується як декоративна. 2》 Скульптурна прикраса капітелей, карнизів, ваз і т. ін., що має форму листків цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. акант — ака́нт (грец. άκανθος, від ακανθα – колючка, терен) 1. Рід трав’янистих, рідше кущових рослин. Поширені в теплому поясі Азії, Африки і в Середземномор’ї. Багато видів – декоративні. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. акант — Популярний у класичному мистецтві декоративний мотив у вигляді стилізованих листків, а також гілок рослини тієї ж назви; використовується в архітектурі, скульптурі, декоративно-прикладному мистецтві. Універсальний словник-енциклопедія
  7. акант — АКА́НТ, АКА́НФ, а, ч. 1. Південна трав’яниста, рідше кущова рослина з великими зубчастими листками; вирощується як декоративна. Акант (аканф) — рослина, лист якої став зразком для ліпного архітектурного орнаменту (Архіт. Рад. Укр., 3, 1939, 40). Словник української мови в 11 томах
  8. акант — акант (аканф) (фр. < лат. < грец. — ведмежа лапа) Стилізоване декоративне зображення зубчатих листків рослини аканту, що вживалося у різноманітних орнаментальних композиціях, у побудові корінфських капітелей, модульонів, фризів, карнизів тощо. Архітектура і монументальне мистецтво