аквамарин
АКВАМАРИ́Н, ч.
1. род. у. Прозорий мінерал блакитного або блакитнувато-зеленого кольору; різновид берилу.
Кращі зразки аквамарину видобувають у Бразилії, на Мадагаскарі, а також у Росії (з наук.-попул. літ.);
Рідкісний ефект зірки (астеризму) і котячого ока в аквамарині викликають відповідним чином розміщені врощення рутилу (з наук.-попул. літ.).
2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса.
Колись аквамаринами прикрашали царські корони, крім того, їх використовували як лінзи для окулярів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аквамарин — аквамари́н 1 іменник чоловічого роду окремий кристал аквамари́н 2 іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
- аквамарин — Аквамарин — aquamarine — Aquamarin — мінерал класу силікатів, прозора коштовна відміна берилу кольору морської води. Коштовний камінь. Гірничий енциклопедичний словник
- аквамарин — -а, ч. Дорогоцінний камінь блакитнувато-зеленого чи блакитного забарвлення, різновид берилу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аквамарин — аквамари́н (від лат. aqua marina – морська вода) мінерал класу силікатів, прозорий різновид берилу, переважно синювато-зеленого або блакитного кольорів. Дорогоцінний камінь. Словник іншомовних слів Мельничука
- аквамарин — Мінерал класу силікатів, світло-блакитний або блакитно-зелений різновид берилу; дорогоцінний благородний камінь. Універсальний словник-енциклопедія
- аквамарин — АКВАМАРИ́Н, а, ч. Дорогоцінний камінь блакитнувато-зеленого або блакитного забарвлення, різновид берилу. Багато коштовних каменів, наприклад ізумруд.., аквамарин, являють собою добре утворені кристали природних силікатів (Заг. хімія, 1955, 447). Словник української мови в 11 томах