акватинта
АКВАТИ́НТА, и, ж.
1. полігр. Метод гравіювання, що базується на протравлюванні кислотою поверхні металевої пластини через наплавлений на неї асфальтовий або каніфольний пил.
Акватинта – техніка, за допомогою якої досягають передачі різноманітних світлотіньових переходів зображень (з наук. літ.);
Акватинта – одна з манер техніки глибокого друку – виникла у Франції в середині XVIII ст. (з наук. літ.).
2. Гравюра, малюнок, виконані таким способом.
– Коли Тарас [Шевченко] засяде за акватинту, до нього буде не підступитись (Василь Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- акватинта — аквати́нта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- акватинта — -и, ж. 1》 тільки одн. Різновид заглибленого гравірування, що здійснюється травленням кислотою із застосуванням асфальтового порошку. 2》 Гравюра, малюнок, виконані таким способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- акватинта — аквати́нта (італ. acquatinta, від acquaforte – офорт і tinto – забарвлений, тонований) 1. Ручний спосіб виготовлення друкованої форми у вигляді заглибленої гравюри на металі. Словник іншомовних слів Мельничука
- акватинта — Графічна техніка на металі, заглиблена, близька до офорту, від якого відрізняється тим, що на металевій пластині витравлюють плями, а не штрихи; відбиток, виконаний у цій техніці. Універсальний словник-енциклопедія
- акватинта — АКВАТИ́НТА, и, ж. 1. тільки одн. Різновид заглибленого гравірування, що здійснюється травленням кислотою із застосуванням асфальтового порошку. Акватинта.. Словник української мови в 11 томах