акредитовувати

АКРЕДИТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., АКРЕДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.

1. Призначати кого-небудь дипломатичним представником при уряді іноземної держави (посольстві, прес-центрі і т. ін.) або постійним представником при міжнародній організації.

Акредитувати посла.

2. Визнавати право журналіста на одержання певної інформації та сприяти її отриманню.

Якщо в олімпійських Афінах акредитованих журналістів було понад 11 тисяч, а самих учасників лише 2,5, то до Пекіна акредитували 22 тисячі репортерів (з газ.).

3. Визнавати або підтверджувати компетентність організації виконувати роботи в певній сфері.

За словами експерта, Україні потрібно ще акредитовувати і відкривати нові лабораторії, які робитимуть кількісні та якісні аналізи щодо вмісту ГМО у харчових продуктах (з газ.).

4. Давати кому-небудь повноваження одержати гроші або проводити торговельні операції.

Білограй говорив усім, нібито направив у Брянську область одного “ділового чоловіка” заготовляти ліс. Акредитував він його на суму сто п'ятдесят тисяч карбованців (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me