акробатика

АКРОБА́ТИКА, и, ж.

1. Вид фізичних гімнастичних вправ.

Існує два основних напрямки акробатики – динамічна (основана на різних прийомах руху: стрибки, сальто, піруети, колесо та ін.) і статична (основана на прийомах збереження рівноваги в екстремальних умовах: ходіння по канату, баланс на кулі, підтримки та ін.) (з наук.-попул. літ.);

У середні віки мистецтво акробатики практикували мандрівні скоморохи (із журн.).

2. Вид спорту, що включає виконання складних фізичних вправ, які базуються на збереженні рівноваги в тому чи іншому положенні і на обертанні тіла в просторі.

Він займався різними видами спорту, аж поки не зупинився на акробатиці (Д. Ткач).

3. Жанр циркового мистецтва.

Циркова акробатика включає силову, стрибкову (на землі), плечову, ікарійські ігри та акробатику на конях (із журн.).