1. Словник української мови у 20 томах

аксельбант

АКСЕЛЬБА́НТ, а, ч.

1. У деяких арміях – наплічний шнур із срібних або золотих ниток, оздоблений металевими наконечниками.

Світлиця Олесина наче засяла од синіх з сріблом мундирів, .. аксельбантів та орденів (І. Нечуй-Левицький);

– Високо стоїте, Ваше Превосходительство, на весь край аксельбанти ваші поблискують, але не буде вам у вашому величанні добра (О. Гончар);

У 1763 р. для розрізнення полків піхоти було встановлено носіння погонів на лівому плечі та введені аксельбанти для мушкетерських і гренадерських батальйонів (з наук.-попул. літ.).

2. Наплічна нашивка на вбранні лакеїв, швейцарів.

Одяг лакея, слуги – ліврея – була звичайно з басонами, шерстяними аксельбантами (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аксельбант — аксельба́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аксельбант — Раменодармовис Словник чужослів Павло Штепа
  3. аксельбант — -а, ч. 1》 У формі деяких військових чинів – наплічний шнур зі срібних або золотих ниток, оздоблений металевими наконечниками. 2》 Наплічна нашивка на вбранні лакеїв, швейцарів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аксельбант — аксельба́нт (нім. Achselband, від Achsel – плече і Band – стрічка, тасьма) наплічний шнур з металевим наконечником. У дореволюційній Росії А. був приналежністю форми генералів, офіцерів Генерального штабу і ад’ютантів усіх родів військ. Нині... Словник іншомовних слів Мельничука
  5. аксельбант — Аксельба́нт, -та; -ба́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. аксельбант — АКСЕЛЬБА́НТ, а, ч. 1. У формі деяких військових чинів дореволюційної російської армії і армій деяких зарубіжних країн — наплічний шнур із срібних або золотих ниток, оздоблений металевими наконечниками. Словник української мови в 11 томах