1. Словник української мови у 20 томах

активіст

АКТИВІ́СТ, а, ч.

Діяльний член якого-небудь колективу; громадський діяч.

І чи не найщасливішим був для нього той день, коли якось ще на першому курсі під час демонстрації на майдані Дзержинського його, як активіста з добрим голосом, покликано було на найвищу трибуну, щоб він вигукував до колон демонстрантів "ура" (О. Гончар);

Присадкуватий і широкий у плечах, юнацький активіст все робить дуже зосереджено, з великою поважністю (Т. Масенко);

Чуються голоси Василя Гнойового та Миколи Хащуватого, шваркотять якісь скрики інших активістів, що позбиралися перед сільрадою (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. активіст — активі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. активіст — [актиев’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. активіст — -а, ч. Діяльний член якого-небудь колективу; громадський діяч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. активіст — активі́ст той, що належить до активу, діяльний член громадської, наукової або якоїсь іншої організації. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. активіст — Активі́ст, -та; -ві́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. активіст — АКТИВІ́СТ, а, ч. Діяльний член якого-небудь колективу; громадський діяч. Михась пройшов сувору школу.., вступив у лави комсомолу, став активістом молодим (Сос., II, 1958, 436). Словник української мови в 11 томах
  7. активіст — рос. активист той, що належить до активу, діяльний член громадської, наукової або якоїсь іншої організації. Eкономічна енциклопедія