акулячий
АКУ́ЛЯЧИЙ, а, е.
1. Прикм. до аку́ла.
Веслом по акулячій голові, Щоб розскочився череп! (М. Рильський);
У доповіді наведено приклади вивчення і схвалення агентством таких допоміжних засобів лікування раку, як екстракт зеленого чаю, екстракт акулячих хрящів, вітамін Д, аргінін, цинк (з наук. літ.);
Тут акуляча хватка Ліди та її метка діловитість були продемонстровані всім (із журн.).
2. перен. Який нагадує акулу.
Перед ними черговий кумир – бритоголовий, з акулячим ротом віщун у жовтому балахоні (О. Гончар);
Далі представник замовника не казав нічого, а тільки доливав собі до гранчака балантайнсу і однією з безпалих долонь закидав у свій акулячий писок жменю земляних горішків (Ю. Андрухович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- акулячий — аку́лячий прикметник Орфографічний словник української мови
- акулячий — -а, -е. Прикм. до акула. Великий тлумачний словник сучасної мови
- акулячий — АКУ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до аку́ла. Веслом по акулячій голові. Щоб розскочився череп! (Рильський, Вибр., 1940, 31). Словник української мови в 11 томах