акулячий

АКУ́ЛЯЧИЙ, а, е.

1. Прикм. до аку́ла.

Веслом по акулячій голові, Щоб розскочився череп! (М. Рильський);

У доповіді наведено приклади вивчення і схвалення агентством таких допоміжних засобів лікування раку, як екстракт зеленого чаю, екстракт акулячих хрящів, вітамін Д, аргінін, цинк (з наук. літ.);

Тут акуляча хватка Ліди та її метка діловитість були продемонстровані всім (із журн.).

2. перен. Який нагадує акулу.

Перед ними черговий кумир – бритоголовий, з акулячим ротом віщун у жовтому балахоні (О. Гончар);

Далі представник замовника не казав нічого, а тільки доливав собі до гранчака балантайнсу і однією з безпалих долонь закидав у свій акулячий писок жменю земляних горішків (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акулячий — аку́лячий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. акулячий — -а, -е. Прикм. до акула. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. акулячий — АКУ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до аку́ла. Веслом по акулячій голові. Щоб розскочився череп! (Рильський, Вибр., 1940, 31). Словник української мови в 11 томах