акут
АКУ́Т, а, ч., лінгв.
Один із видів музичного наголосу (висхідний, або гострий) у давньогрецькій, сербській та інших мовах.
Акут показує, як слово має вимовлятися; на який склад падає наголос; який із омографів ужитий в тексті; яким повинен бути логічний наголос у фразі (з навч. літ.);
// Знак цього наголосу на письмі ( ́); аксантегю.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- акут — аку́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- акут — Наголос Словник чужослів Павло Штепа
- акут — -а, ч., лінгв. Один із видів музикального наголосу (висхідний) у давньогрецькій, сербській та інших мовах. || Знак цього наголосу на письмі (`). Великий тлумачний словник сучасної мови
- акут — аку́т (від лат. acutus – різкий, гострий) 1. Гострий тон, гострий наголос, тобто підвищення звуку в давньогрецькій мові. 2. Діакритичний знак для позначення закритості «е» у французькій мові. 3. Високий тон звуку. Словник іншомовних слів Мельничука
- акут — АКУ́Т, а, ч., лінгв. Один із видів музикального наголосу (висхідний) у давньогрецькій, сербській та інших мовах; // Знак цього наголосу на письмі ( ́). Словник української мови в 11 томах