1. Словник української мови у 20 томах

акцептант

АКЦЕПТА́НТ, а, ч., фін.

Особа, яка зобов'язується здійснити оплату за поданим рахунком або векселем.

– Бачите, .. тут майже кождий вексель виставлений на іншого акцептанта (І. Франко);

Шляхом акцепту особа, указана на векселі у ролі платника, стає акцептантом – головним вексельним боржником (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акцептант — акцепта́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. акцептант — А. Особа, яка зобов’язалася сплатити за пред’явленим рахунком. Літературне слововживання
  3. акцептант — -а, ч., фін. Особа, яка підписує платіжний документ, беручи на себе зобов'язання своєчасно його оплатити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. акцептант — (англ. ассерtant) особа, яка підписує вексель (тратту) і бере таким чином на себе зобов’язання оплатити його після настання терміну платежу. Економічний словник
  5. акцептант — акцепта́нт [від лат. acceptans (acceptantis) – той, хто приймає] особа, яка зобов’язалася сплатити за пред’явленим рахунком, векселем. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. акцептант — рос. акцептант (латин. acceptans — той, хто приймає) — особа, яка зобов'язалась сплатити за пред'явленим рахунком, векселем. Eкономічна енциклопедія