1. Словник української мови у 20 томах

алтабас

АЛТАБА́С, у, ч., заст.

Різновид парчі, суцільно затканої срібними нитками.

[Купець:] Прийми Від нас цей адамашок злототканий, Ці килими, китайку, алтабас (І. Кочерга);

Купець стояв осторонь – маючи двір у Києві на Подолі біля торгу, він продавав свої сукна, оксамити, алтабаси, вина, парфуми, узороччя (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алтабас — алтаба́с іменник чоловічого роду тканина арх. Орфографічний словник української мови
  2. алтабас — -у, ч., заст. Рід парчі, суцільно затканої срібними щітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. алтабас — ПАРЧА́, АЛТАБА́С заст., АЛЬТЕМБА́С заст., ЗЛОТОГЛА́В (ЗЛАТОГЛА́В) заст., поет. Везе Марко Катерині Сукна дорогого.., А наймичці на очіпок Парчі золотої (Т. Шевченко); (Купець:) Прийми Від нас цей адамашок злототканий, Ці килими, китайку, алтабас (І. Словник синонімів української мови
  4. алтабас — АЛТАБА́С, у. ч., заст. Рід парчі, суцільно затканої Срібними нитками. [Купець:] Прийми Від нас цей адамашок злототканий. Ці килими, китайку, алтабас (Коч., І, 1956, 482). Словник української мови в 11 томах