1. Словник української мови у 20 томах

альт

АЛЬТ, а́, ч.

1. Низький жіночий або дитячий голос.

Вона підхоплювала останні куплети пісні, і її дужий дзвінкий альт дзвенів і розливався, як чиста струна дорогого рояля (І. Нечуй-Левицький);

Дисканти, альти, тенори й баси були так гарно дібрані і так зіспівані, що подобали на один чарівний інструмент, на якім грав якийсь незвичайний мистець (Б. Лепкий);

Коли пісню заводив тенор, хлопчик йому підтягував альтом (В. Кучер);

У Миколи [Тобілевича] був чудовий альт і слух (з мемуарної літ.).

2. Людина, яка співає таким голосом.

Співак навчався в консерваторії в класі альта В. В. Борисовського (з газ.).

3. Струнний або духовий інструмент низького регістру.

Оркестр своїм складом невеликий: скрипки, два гобої, альт і контрабас (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альт — альт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. альт — (від лат. altus — високий) — 1. Низький дитячий або жіночий голос. Діапазон від а до е2. 2. Партія в хорі чи вокальному ансамблі з низьких дитячих або жіночих голосів (мецо-сопрано та контральто). 3. Смичковий інструмент з родини скрипок (іт. viola). Словник-довідник музичних термінів
  3. альт — -а, ч. 1》 Низький жіночий або дитячий голос. 2》 Про людину, що співає таким голосом. 3》 Струнний або духовий інструмент низького регістру. 4》 Різновидність духового інструмента (альтгорн). 5》 Різновидність деяких оркестрових інструментів (альт-кларнет, альт-тромбон, домра-альт і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. альт — (італ. alto, від лат. altus – високий) 1. Партія в хорі або вокальному ансамблі, яку виконують низькі дитячі або жіночі голоси, вищі від тенора. 2. Низький дитячий або жіночий голос. 3. Струнний смичковий або духовий музичний інструмент. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. альт — 1. низький жіночий або дитячий голос у діапазоні біля е-е2; 2. співачка або хлопчик із таким голосом; 3. середній голос між сопрано і тенором у хорі;... Універсальний словник-енциклопедія
  6. альт — АЛЬТ (музичний смичковий інструмент), ВІО́ЛА. Смичкові інструменти — скрипки, альти, віолончелі зараз виготовляють на фабриках (з газети); Поза склом (вікна) Віола стогне під лучком... Схиливсь юнак-грач І слуха струн таємний плач (Я. Щоголів). Словник синонімів української мови
  7. альт — Альт, альта́; альти́; -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. альт — АЛЬТ, а́льта́, ч. 1. Низький жіночий або дитячий голос. Вона підхоплювала останні куплети пісні, і її дужий дзвінкий альт дзвенів і розливався, як чиста струна дорогого рояля (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. альт — Альт, -та́ м. Альтъ (голосъ). Желех. Словник української мови Грінченка