альтернативний

АЛЬТЕРНАТИ́ВНИЙ, а, е.

Який містить альтернативу.

Українська опозиція утворила альтернативний уряд – Директорію на чолі з двома давніми суперниками – В. Винниченком та С. Петлюрою – й відкрито проголосила виступ проти гетьмана (з наук. літ.);

Організованість спротиву робітників проявилася також у спробах створення незалежних профспілок, альтернативних до офіційних (з навч. літ.);

При урізаній та підфарбованій історії, за відсутності альтернативних досліджень у суспільних науках світ бачиться спрощено навіть академікам (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альтернативний — альтернати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. альтернативний — -а, -е. Який містить альтернативу. Альтернативні судження. Альтернативне навчання — процес, спрямований на ширше задоволення потреб учнів шляхом індивідуального добору нетрадиційних навчальних закладів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. альтернативний — альтернати́вний той, що допускає одну з двох або кількох можливостей. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. альтернативний — АЛЬТЕРНАТИ́ВНИЙ, а, е. Який містить у собі альтернативу. Альтернативні судження. Словник української мови в 11 томах
  5. альтернативний — рос. альтернативный той, що допускає одну з двох або кількох можливостей. Eкономічна енциклопедія