альтернативний
АЛЬТЕРНАТИ́ВНИЙ, а, е.
Який містить альтернативу.
Українська опозиція утворила альтернативний уряд – Директорію на чолі з двома давніми суперниками – В. Винниченком та С. Петлюрою – й відкрито проголосила виступ проти гетьмана (з наук. літ.);
Організованість спротиву робітників проявилася також у спробах створення незалежних профспілок, альтернативних до офіційних (з навч. літ.);
При урізаній та підфарбованій історії, за відсутності альтернативних досліджень у суспільних науках світ бачиться спрощено навіть академікам (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- альтернативний — альтернати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- альтернативний — -а, -е. Який містить альтернативу. Альтернативні судження. Альтернативне навчання — процес, спрямований на ширше задоволення потреб учнів шляхом індивідуального добору нетрадиційних навчальних закладів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- альтернативний — альтернати́вний той, що допускає одну з двох або кількох можливостей. Словник іншомовних слів Мельничука
- альтернативний — АЛЬТЕРНАТИ́ВНИЙ, а, е. Який містить у собі альтернативу. Альтернативні судження. Словник української мови в 11 томах
- альтернативний — рос. альтернативный той, що допускає одну з двох або кількох можливостей. Eкономічна енциклопедія