аліл

АЛІ́Л, у, ч.

Хімічна сполука ациклічної будови, яка є похідною метану.

Аліл зустрічається в двох ізомерних станах: звичайного алілу та ізоалілу (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me