амбал

АМБА́Л, а, ч., прост.

Людина високого зросту, міцної статури, значної фізичної сили.

У підземних переходах якісь амбали двадцяти–тридцяти років з характерним похрипом пропонували публіці ілюстровані зарубіжні і вітчизняні посібники (Б. Олійник);

Та впорати амбала виявилося не так просто. Він поточився, але падати не поспішав, перейшов у контратаку, Олег ледь вийшов з-під удару (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амбал — амба́л іменник чоловічого роду, істота прост. Орфографічний словник української мови
  2. амбал — -а, ч., розм. Здоровило. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. амбал — (-а) ч.; крим., жрм. Фізично сильний, високого зросту чоловік. СЖЗ, 10; ФССГД, 23; ЯБМ, 1 30. Словник жарґонної лексики української мови