амбал
АМБА́Л, а, ч., прост.
Людина високого зросту, міцної статури, значної фізичної сили.
У підземних переходах якісь амбали двадцяти–тридцяти років з характерним похрипом пропонували публіці ілюстровані зарубіжні і вітчизняні посібники (Б. Олійник);
Та впорати амбала виявилося не так просто. Він поточився, але падати не поспішав, перейшов у контратаку, Олег ледь вийшов з-під удару (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- амбал — амба́л іменник чоловічого роду, істота прост. Орфографічний словник української мови
- амбал — -а, ч., розм. Здоровило. Великий тлумачний словник сучасної мови
- амбал — (-а) ч.; крим., жрм. Фізично сильний, високого зросту чоловік. СЖЗ, 10; ФССГД, 23; ЯБМ, 1 30. Словник жарґонної лексики української мови