амброзія

АМБРО́ЗІЯ¹, АМВРО́СІЯ, ї, ж.

1. У давньогрецькій міфології – їжа богів, яка давала їм вічну молодість і безсмертя.

[Префект:] Їм же [панегіристам] треба амброзію та нектар заробити, то й мусять панегірики співати (Леся Українка).

2. заст. Пахощі, аромат.

Джавала заплющився і голосно втягнув ніздрями запах: – Амброзія! Нектар! (Ю. Винничук).

3. перен. Надзвичайно смачна їжа.

Залишивши буфет на практикантку, окраса кафе [дівчина] підсіла до поета. Ікс цілував руку володарці нектару та амброзії і провів ліричну атаку (А. Крижанівський).

АМБРО́ЗІЯ², ї, ж., бот.

1. Рід однорічних або багаторічних трав родини складноцвітих.

Є багато екологічно небезпечних заносних бур’янів – щириця біла та звичайна, куряче просо звичайне та шкідливі для здоров'я людини рослини-алергени, “прибульці” з Північної Америки – амброзія полинолиста та циклахена нетреболиста (з наук. літ.);

Природна степова і лучна рослинність стійко тримається проти занесених з Америки бур'янів – амброзії полинолистої та інших (з наук.-попул. літ.).

2. Нальоти міцелію (грибниці) найпростіших сумчастих грибів, що вистилаються у деревині, де живуть личинки жуків-короїдів, які харчуються цим міцелієм.

Взаємовідносини амброзії та личинок – приклад симбіозу, оскільки личинки жуків-короїдів харчуються міцелієм, а міцелій харчується не лише деревиною, а й екскрементами личинок (з наук. літ.).