амбушур

АМБУШУ́Р, а, ч.

1. муз. Те саме, що мундшту́к 2.

Завдання амбушура: забезпечувати герметичне з'єднання, фокусувати повітряний струмінь та ін. (із журн.).

2. муз. Спосіб складання губів і язика виконавця для видобування звука при грі на духових інструментах.

У мідних інструментах на висоту тону впливає амбушур музиканта та індивідуально підібраний за розмірами мундштук (із журн.);

Як сказав один француз під час майстер-класу: “Якщо повітря не пропускається через куточки губ, значить амбушур правильний” (з Інтернету).

3. техн. Кришка з отвором, закритим решіткою або ріжком, яка нагвинчується на мікрофон телефонної трубки для запобігання механічним пошкодженням.

Кришка телефона, амбушур і вушна раковина мікротелефонної трубки кріпляться болтами з головками під спецінструмент (з наук.-техн. літ.).

4. техн. Частина будови навушників, яка безпосередньо прилягає до вушних раковин.

Часто навушники оснащуються амбушурами – м'якими валиками, які розміщуються із внутрішньої сторони і прилягають до голови слухача (з наук.-техн. літ.).