амбітність
АМБІ́ТНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. амбі́тний.
Той [емісар] занадто поважно трактував власну особу, аби встрявати в дрібні суперечки чи виявляти непотрібну амбітність (П. Загребельний);
Дивно, але все оце вживалося в її душі з амбітністю і перебільшеною власною значимістю (Ю. Мушкетик);
Амбітність стратегії компанії полягає в орієнтації на досягнення нового рівня розвитку (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- амбітність — амбі́тність іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- амбітність — -ності, ж., рідко. Те саме, що амбіція. Великий тлумачний словник сучасної мови
- амбітність — див. амбіція Словник синонімів Вусика
- амбітність — САМОЛЮ́БСТВО (підвищене почуття власної гідності, пов'язане з честолюбством), САМОЛЮ́БНІСТЬ рідше; АМБІ́ЦІЯ, АМБІ́ТНІСТЬ рідше (ужив. несхвально). Словник синонімів української мови
- амбітність — АМБІ́ТНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що амбі́ція. Словник української мови в 11 томах