амеби
АМЕ́БИ, аме́б, мн. (одн. аме́ба, и, ж.).
1. Найпростіші одноклітинні організми, які характеризуються наявністю псевдоподій.
I все згодом знов розпочнеться – з iнфузорiї, з амеби, з трави? (О. Гончар);
Бабенко знає все – од швидкості поділу амеби до швидкості польоту останнього супутника (Ю. Мушкетик);
Більшість амеб живе у прісних водоймах, деякі у ґрунті; є паразитичні форми (з наук. літ.);
Амеби харчуються бактеріями, дрібними водоростями, найпростішими (з наук.-попул. літ.).
2. перен., розм. Безвільна, безхарактерна, обмежена людина.
– Що, не чуєте? То ви ще й поглухли, амеби! А-а-а! Так-так, безхребетні (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- амеби — аме́би (від грец. αμοιβή – зміна, перетворення) ряд найпростіших одноклітинних тварин класу саркодових. Більшість А. живе в прісних водоймах, деякі в грунті. Серед А. є паразити людини й тварин. Словник іншомовних слів Мельничука
- амеби — Ряд найпростіших, одноклітинних, класу саркодових; пересуваються, неначе перетікаючи, за допомогою так званих несправжніх ніжок (амебоїдний рух); живуть у прісній воді, у морях та у ґрунті; паразити та нахлібники. Універсальний словник-енциклопедія