аменція
АМЕ́НЦІЯ, ї, ж., мед.
Розлад свідомості, для якого характерні безладність мислення, дезорієнтація в навколишньому світі, розгубленість, збудження.
При аменції простежено розлад плину асоціативних процесів (незв'язність, фрагментарність мислення), що супроводжується метушливим руховим збудженням (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me