амніоцентез
АМНІОЦЕНТЕ́З, у, ч., мед.
Метод діагностування спадкових хвороб людини на ранніх стадіях вагітності.
Амніоцентез, порівняно безпечний для матері й плода, дає можливість уже на перших тижнях вагітності діагностувати понад сто хромосомних і генних мутацій в ембріонах людини (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- амніоцентез — -у, ч. Процедура, під час якої тонка голка вводиться у матку вагітної жінки для виявлення можливих дефектів плоду. Великий тлумачний словник сучасної мови