амоніак
АМОНІА́К, у, ч., хім.
1. Амоніакова вода, що застосовується у ветеринарії та медицині.
Водень, добутий з води, хіміки використовують для виробництва амоніаку, жирів, штучного бензину (з наук.-попул. літ.).
2. заст. Аміак.
Амоніак одержують каталітичним синтезом з азоту і водню під тиском (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- амоніак — амоніа́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- амоніак — -у, ч. Безбарвний газ із різким запахом. Отруйний – подразнює і роз'їдає шкіру, очі, слизові оболонки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- амоніак — АМОНІА́К, у, ч. 1. Аміачна смола, що застосовується у ветеринарії та медицині. Водень, добутий з води, вони [хіміки] використовують для виробництва амоніаку, жирів, штучного бензину (Наука.., 2, 1959, 25). 2. заст. Аміак. Словник української мови в 11 томах