1. Словник української мови у 20 томах

аморальність

АМОРА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до амора́льний.

Поступово з нього видобули всю його біографію, всі тиняння, зради, всю аморальність (О. Довженко);

І. Карпенко-Карий зосередив головну увагу в п'єсі “Глитай, або ж Павук” на розкритті аморальності, розбещеності, лицемірства й підступності головного героя (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аморальність — амора́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. аморальність — [аморал'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. аморальність — -ності, ж. Абстр. ім. до аморальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аморальність — АМОРА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до амора́льний. Карпенко-Карий зосередив головну увагу [у п’єсі "Глитай, або ж Павук"] на розкритті його [глитая] аморальності, розбещеності, лицемірства й підступності (Життя К.-Карого, 1957, 90). Словник української мови в 11 томах