ампула
А́МПУЛА, и, ж.
1. Герметично запаяна невелика скляна посудина пляшкоподібної форми для зберігання в стерильному стані лікувальних та інших речовин.
На розпитування Будики, за що його засуджено, Колотун, посміхаючись, сказав: – Чи то напис на ампулах стерся, чи я поспішав дуже кудись, – коротше кажучи, вгатив одному бухгалтерові, замість магнезіум сульфурикум, десять кубиків хлористого кальцію в сідницю (Б. Антоненко-Давидович);
Біля ліжка стоїть медсестра Надя, розбиває ампулу, набирає ліки в шприц (В. Собко).
2. анат. Розширена частина порожнистого трубкоподібного органа.
Ампула слізного каналу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ампула — а́мпула іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ампула — -и, ж. 1》 Герметично запаяна скляна посудина для зберігання в стерильному стані лікарських та інших речовин. 2》 В анатомії — міхуроподібне розширення різних трубкоподібних органів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ампула — (-и) ж.; крим. Пляшка зі спиртним. БСРЖ, 35; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 31. Словник жарґонної лексики української мови
- ампула — а́мпула (від лат. ampulla – пляшечка) 1. У давніх римлян глиняна або скляна посудина з вузькою шийкою для зберігання рідини. 2. Скляна посудина з відтягненою вузькою шийкою, яку запаюють після заповнення ліками. 3. анат. Розширена частина деяких трубкоподібних органів. Словник іншомовних слів Мельничука
- ампула — А́МПУЛА, и, ж. Герметичне запаяна скляна посудина для зберігання в стерильному стані лікарських та інших речовин. Розчин набирають у шприц з ампули або із стерильної широкогорлої скляночки через голку (Заг. Словник української мови в 11 томах