амур

АМУ́Р, а, ч.

1. (з великої літери). У грецькій і римській міфології – бог кохання, якого зображали крилатим хлопчиком з луком і стрілами.

На другім боці канапи червоніло повне, кругле лице о. Хведора, неначе лице товстого свіжого Амура, що вишивають гарусом на подушках (І. Нечуй-Левицький).

2. Статуя або зображення бога кохання Амура.

Важка чаша.., цяцькована білими .. амурами, завжди привертала увагу гостей (О. Донченко).

3. тільки мн., розм. Любовні справи, пригоди.

Всі інші Маріїні амури не могли навіть іти у порівнянні з образом старого Абаніна (М. Слабошпицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амур — А (з малої літери). Назва білого й чорного видів риб родини коропових, які водяться в ріках Китаю й басейні Амуру. Літературне слововживання
  2. амур — -а, ч. 1》 У давньоримській міфології – бог кохання, якого зображали крилатим хлопчиком з луком і стрілами; Купідон. || Статуя або зображення його. 2》 тільки мн., розм., заст. Любовні справи, пригоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Амур — Аму́р 1 іменник чоловічого роду річка у Східній Азії Аму́р 2 іменник чоловічого роду, істота бог кохання — у давньоримській міфології Орфографічний словник української мови
  4. амур — аму́р (франц. Amour, з лат. Amor) 1. У давньоримській міфології бог кохання. 2. астр. Одна з малих планет (відкрита в 1932 p.). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. Амур — Найбільша р. на Далекому Сх., в Росії та Китаї (частково прикордонна); довж. 2824 км (від витоку р. Арґуні — 4440 км); площа басейну 1855 тис. км2. Осн. притоки: Сунґарі, Уссурі (праві), Зея, Бурея (ліві); підживлюється мусонними дощами (вел. повені 1897, 1928, 1956); гол. м. на А. — Хабаровськ. Універсальний словник-енциклопедія
  6. Амур — АМУ́Р (у римській міфології — бог кохання, а також зображення його), КУПІДО́Н. Важка чаша.. цяцькована.. амурами завжди привертала увагу гостей (О. Донченко); В жалю, в сльозах і в гіркім смутку Богиня сіла в просту будку, На передку сів Купідон (І. Котляревський). Словник синонімів української мови
  7. амур — АМУ́Р, а, ч. 1. У римській міфології — бог кохання, якого зображали крилатим хлопчиком з луком і стрілами. На другім боці канапи червоніло повне, кругле лице о. Хведора, неначе лице товстого свіжого амура, що вишивають гарусом на подушках (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах