амурчик

АМУ́РЧИК, а, ч.

Пестл. до аму́р 2.

У кімнатах збереглися високомистецькі печі, під поручнями розкішних сходів – скульптури симпатичних амурчиків (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амурчик — аму́рчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. амурчик — -а, ч. Зменш. до амур 1). Великий тлумачний словник сучасної мови