аміачний

АМІА́ЧНИЙ, а, е, хім.

Стос. до аміаку.

Борсалися в тяжкій атмосфері, як на дні моря, наснаженій тухлим смородом, надміром вуглекисню, терпкими випарами давно не митого милом тіла, смородом розчавлених блощиць і аміачним ароматом параші (І. Багряний);

На заводах з виробництва мінеральних добрив, що використовують аміачну технологію, реальну загрозу становлять як отрутний і вибухонебезпечний аміак, так і гори фосфогiпсу, що отруюють землю і воду (з газ.);

// Який містить аміак.

Важливим резервом у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур є застосування рідких азотних добрив, серед яких найбільше поширення дістала аміачна вода (з наук. літ.);

Наведено результати досліджень з проблем одержання азотної кислоти, аміачної та калієвої селітри, органічних кислот (з наук. літ.).