1. Словник української мови у 20 томах

аміназин

АМІНАЗИ́Н, у, ч., фарм.

Лікувальний препарат, застосовуваний як заспокійливий засіб.

Аміназин належить до нейролептичних засобів, які виявляють своєрідний пригнічувальний вплив на багато функцій нервової системи (з наук.-попул. літ.);

Аміназин знижує рухову активність, розслабляє скелетну мускулатуру, понижує кров'яний тиск (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аміназин — амінази́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аміназин — -у, ч. Лікарський препарат; застосовують при нервових і психічних захворюваннях, для посилення дії снодійних, наркотичних та багатьох знеболюючих засобів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аміназин — амінази́н (від аміни) лікарський препарат; застосовують при нервових та психічних захворюваннях, для посилення дії снотворних, наркотичних та багатьох знеболюючих засобів. Словник іншомовних слів Мельничука