анабазис
АНАБА́ЗИС, у, ч.
Напівкущова або трав'яниста багаторічна рослина родини лободових, поширена перев. у Середній Азії; їжачник.
Сарсазан шишкуватий не поступається токсичністю перед анабазисом, з якого, як відомо, добувають анабазин-сульфат (з наук. літ.);
Цвіте анабазис у липні–серпні, плоди дозрівають у жовтні (із журн.);
Анабазис використовується для виготовлення препаратів проти шкідливих комах (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анабазис — анаба́зис іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- анабазис — -у, ч. Напівкущова або трав'яниста багаторічна рослина родини лободових. Великий тлумачний словник сучасної мови
- анабазис — анабазис (від грец. άνάβασις – сходження) рід рослин родини лободових. Напівкущі або багаторічні трави. Поширені переважно в Середній Азії. Використовують для виготовлення алкалоїду анабазину, а також препаратів проти шкідливих комах. Словник іншомовних слів Мельничука
- анабазис — АНАБА́ЗИС, у, ч. Напівкущова або трав’яниста багаторічна рослина родини лободових, поширена перев. в Середній Азії; використовується для виготовлення препаратів проти шкідливих комах. Словник української мови в 11 томах