1. Словник української мови у 20 томах

анабаптист

АНАБАПТИ́СТ, а, ч.

Послідовник, прибічник анабаптизму.

До анабаптистів належали представники радикальних протестантських сект епохи Реформації, які критично ставились до багатьох церковних звичаїв та ритуалів (з наук.-попул. літ.);

Відмітною рисою вчення анабаптистів була доктрина дорослого хрещення (з наук.-попул. літ.);

Як і послідовники Лютера, анабаптисти протестували проти церковного авторитету, втіленого в католицизмі, але протест свій довели до крайніх меж (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анабаптист — анабапти́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. анабаптист — Перехрещинець Словник чужослів Павло Штепа
  3. анабаптист — -а, ч. Послідовник, прибічник анабаптизму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. анабаптист — Анабапти́ст, -та; -ти́сти, -стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. анабаптист — АНАБАПТИ́СТ, а, ч. Послідовник, прибічник анабаптизму. Словник української мови в 11 томах