анаболіки

АНАБО́ЛІКИ, ів, мн. (одн. анабо́лік, у, ч.), фарм.

Лікувальні препарати, що стимулюють синтез білка в організмі та фіксацію кальцію в кістках.

Основна властивість анаболіків – посилення процесу обміну та засвоєння тих речовин, які йдуть на побудову тканин живого організму, завдяки чому їх називають "будівельними гормонами" (з наук.-попул. літ.);

У медицині лікарі приписують анаболіки при станах виснаження (після важких травм, операцій, захворювань), при уповільненому загоєнні ран, опіків і т. ін. (із журн.);

Анаболіки є допінгом і в спорті заборонені (із журн.).