1. Словник української мови у 20 томах

анаеробіоз

АНАЕРОБІО́З, у, ч., біол.

Здатність деяких організмів жити й розвиватися без вільного кисню.

Поняття анаеробіоз введене у 1861 р. Л. Пастером, який показав, що мікроорганізми, які викликають маслянокисле бродіння, гинуть за наявності кисню (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анаеробіоз — -у, ч., біол. Здатність деяких організмів жити й розвиватися без вільного кисню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. анаеробіоз — анаеробіо́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. анаеробіоз — АНАЕРОБІО́З, у, ч., біол. Здатність деяких організмів жити й розвиватися без вільного кисню. Словник української мови в 11 томах
  4. анаеробіоз — анаеробіо́з (від ан..., грец. άήρ – повітря та βίος – життя) життя без вільного кисню. Словник іншомовних слів Мельничука