анаеробіонти

АНАЕРОБІО́НТИ, ів, мн. (одн. анаеробіо́нт, а, ч.), біол.

Те саме, що анаеро́би.

Енергію для життєдіяльності анаеробіонти отримують, окиснюючи органічні, рідше – неорганічні речовини без участі вільного кисню або використовуючи енергію світла (з наук. літ.);

До анаеробіонтів відносяться деякі види бактерій, дріжджів, молюсків, червів та ін. (з навч. літ.).