аналептики
АНАЛЕ́ПТИКИ, ів, мн. (одн. анале́птик, у, ч.), фарм.
Група лікувальних препаратів, що стимулює дихальні та судинорухові центри довгастого мозку.
Як аналептик мозкових центрів (дихального і мозкового кровообігу), кофеїн розширює мозкові судини (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аналептики — -ів, мн. (одн. аналептик, -а, ч.). Лікарські засоби для збудження нервової системи, кровообігу та дихання. Великий тлумачний словник сучасної мови