анаплазія

АНАПЛАЗІ́Я, ї, ж., біол.

Перехід живих клітин і тканин у недиференційований стан, аж до повної неможливості визначення їх походження.

Ознаки анаплазії: зміна розмірів ядер та їх структури, зниження диференційованості клітин, порушення їх фізико-хімічних та біохімічних властивостей, інтенсивне розмноження клітин (з наук. літ.);

Анаплазія часто зустрічається в злоякісних пухлинах, що швидко ростуть (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анаплазія — анаплазі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. анаплазія — -ї, ж. Повернення клітин і тканин у недиференційований стан, при якому вони перестають виконувати специфічні функції і набувають здатності до необмеженого росту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. анаплазія — анаплазі́я (від ана... і грец. πλάσις – утворення) повернення клітин і тканин у недиференційований стан, при цьому вони перестають виконувати специфічні функції і набувають здатності до необмеженого росту. Словник іншомовних слів Мельничука