1. Словник української мови у 20 томах

анархіст

АНАРХІ́СТ, а, ч.

1. Прибічник анархізму (у 1 знач.).

А Макс хвилювався: – Я от вийшов з партії .. і нічого .. – Ну, ви ж анархіст (М. Хвильовий);

– Ну, чого ж ти мовчиш? Ех, ти, соціал-демократ! Поступай в анархісти, молодцем зразу станеш (В. Винниченко);

Мобілізований Івашко з анархістами щодня приносили свої оперативні звіти (Я. Качура).

2. перен. Людина, яка нехтує встановленими правилами виробничої та суспільної дисципліни.

Іноді в ньому проривався анархіст, він заїдався і важко його було переконати у протилежному (В. Минко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анархіст — анархі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. анархіст — -а, ч. 1》 Прибічник анархізму (у 1 знач.). 2》 Про людину, яка нехтує встановленими правилами виробничої й суспільної дисципліни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. анархіст — див. непокірний Словник синонімів Вусика
  4. анархіст — Анархі́ст, -та; -хі́сти, -стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. анархіст — АНАРХІ́СТ, а, ч. 1. Прибічник анархізму (в 1 знач.). Анархісти зовсім заперечують і революційну і всяку іншу владу.. (Ленін, 10, 1949, 414); Мобілізований Івашко з анархістами щодня приносили свої оперативні звіти (Кач., II, 1958, 313). Словник української мови в 11 томах