анастомоз
АНАСТОМО́З, у, ч., біол.
1. У людини і тварин – з'єднання між судинами, нервами, м'язами, каналами або порожнистими внутрішніми органами.
Анастомоз між артеріями і венами регулює кровопостачання органів (з наук. літ.).
2. У вищих рослин – з'єднання трубчастих структур.
3. У грибів – з'єднання або зростання двох гіфів грибниці.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анастомоз — анастомо́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- анастомоз — -у, ч. 1》 У людини і тварин – з'єднання між волокнистими утворами (нервами, м'язами) та кровоносними або лімфатичними судинами. 2》 У вищих рослин – з'єднання трубчастих структур (напр., жилок у листку, молочників тощо). 3》 У грибів – з'єднання або зростання двох гіф грибниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- анастомоз — анастомо́з (від грец. αναστόμωσις – отвір, вихід) 1. У людини і тварин – з’єднання між волокнистими утворами (нервами, м’язами) та кровоносними або лімфатичними судинами. А. називають також штучне або патологічне з’єднання між порожнистими органами. Словник іншомовних слів Мельничука