анатом

АНА́ТОМ, а, ч.

Фахівець із анатомії або анатомування.

Ворог усякого сентименталізму, він [Темницький] поглядав на світ холодним оком анатома (І. Франко);

[Рафальський:] Але ж ви анатом. Хіба анатоми займаються мікробами? (І. Кочерга);

У 1947 році у Вінниці відкрили меморіальний музей видатного анатома, хірурга і громадського діяча М. І. Пирогова (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анатом — ана́том іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. анатом — -а, ч. Фахівець з анатомії або анатомування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. анатом — Ана́том, -ма; -томи, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. анатом — АНА́ТОМ, а, ч. Фахівець з анатомії або анатомування. Ворог усякого сентименталізму, він [Темницький] поглядав на світ холодним оком анатома (Фр., II, 1950 292); [Рафальський:] Але ж ви анатом. Хіба анатоми займаються мікробами? (Коч., II, 1956, 284). Словник української мови в 11 томах