анафаза
АНАФА́ЗА, и, ж., біол.
Третя фаза непрямого поділу клітини, під час якої спостерігається розходження хроматид, утворених із хромосом, до протилежних полюсів.
Мітоз – лише одна із частин клітинного циклу, але він досить складний, у його складі були виділені чотири фази: профаза, метафаза, анафаза і тілофаза (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анафаза — -и, ж. Одна із стадій непрямого поділу клітин, що характеризується розходженням хромосом до протилежних полюсів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- анафаза — анафа́за (від ана... й фаза) одна із стадій (фаз) непрямого поділу клітин (мітозу), на якій дочірні (сестринські) хромосоми роз’єднуються й розходяться до протилежних полюсів клітини. Словник іншомовних слів Мельничука