ангар

АНГА́Р, у, ч.

1. Приміщення для зберігання, технічного обслуговування і ремонту літаків та вертольотів.

Одинокий ангар стояв на величезному аеродромі (В. Собко);

Перед надводними ангарами Вихор побачив кілька гідролітаків (В. Кучер).

2. розм. Приміщення для машин, механізмів і т. ін.

Колись тут була ціла вулиця. Тепер – хутір одного фермера: невеличка хатинка, ангар для техніки, хлів для худоби (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ангар — анга́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ангар — Возарня, возівня, повіта Словник чужослів Павло Штепа
  3. ангар — -а, ч. Приміщення, де стоять літаки і де проводиться їх поточний ремонт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ангар — анга́р (франц. hangar, букв. – навіс) закрита споруда на аеродромі для зберігання, технічного обслуговування й поточного ремонту літаків і вертольотів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ангар — АНГА́Р, а, ч. Приміщення, де стоять літаки і де проводиться їх поточний ремонт. Одинокий ангар стояв на величезному аеродромі (Собко, Зор. крила, 1950, 16); Перед надводними ангарами Вихор побачив кілька гідролітаків (Кучер, Чорноморці, 1948, 109). Словник української мови в 11 томах
  6. ангар — рос. ангар (фр. hangar, букв. — навіс) — 1. Закрита споруда на аеродромі для зберігання, технічного обслуговування й поточного ремонту літаків і гелікоптерів. 2. Закрита велика структура складського типу для зберігання матеріальних цінностей, технічних засобів, товарів. Eкономічна енциклопедія
  7. ангар — (фр. — навіс) Крите приміщення великих розмірів, звичайно призначене для дирижаблів, літаків, вертольотів та іншої техніки. Через значні за розмірами прогони перекривалося рамними, арковими, висячими або просторовими конструкціями. Архітектура і монументальне мистецтво